якось цей 2012-ий стрімко повертає мене до попередніх років. 
раніше я думала, що стою на місці. хоча зараз розумію - невпинно повертаюсь назад. 
2011 став для мене роком нічого. де я ніщо, і займаюсь нічим.
Господи, дай мені сил не повторитися знову.

треба починати жити своїм життям.  не зациклюватись на інших, не втручатись в чужі історії, не залежати від людей, чия доля навряд чи буде надалі пов'язана з моєю.

марно ліпити докупи два паралельних світи. якщо вони і мають точку дотику, то це лише момент. 
пора вибирати власний шлях.

рік невпевненої невизначеності - це навіть більше, ніж достатньо.

дякую тим, хто потроху іде з мого життя.
думаю, тепер я навчусь цінувати те, що у мене залишилось.

 мабуть, пора обмежити спілкування з людьми, з якими стало некомфортно. навіть якщо раніше вони були рідними.

кажуть, мрії матеріальні. і якщо вірити у щось, воно обов'язково збудеться.

тепер дилема: чи вірити у те, чого хочеться, всупереч обставинам, чи, боячись розчарування, готуватись до гіршого?..

може, від цього і справді щось залежить??